Інтерактивний довідник інклюзивного освітнього середовища

Ступенева система підготовки фахівців

Підготовка фахівців в Уманському державному педагогічному університеті  імені Павла Тичини (УДПУ імені Павла Тичини) здійснюється за ОС «Молодший бакалавр», «Бакалавр», «Магістр» та  «Доктор філософії»» за відповідними освітньо-професійними чи освітньо-науковими програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

На навчання за програмами підготовки бакалаврів приймаються особи, які мають ОКР «Молодший спеціаліст», ОС «Молодший бакалавр», освітньо-професійний ступінь (ОПС) «Фаховий молодший бакалавр»  або повну загальної середню освіту.

Освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів забезпечують одночасне здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації бакалавра на базі повної загальної середньої освіти. Програма підготовки бакалавра складається із обов’язкових та вибіркових дисциплін, а також різних видів практичної підготовки.

Нормативний термін навчання фахівця ОС «Бакалавр» складає 3 роки 10 місяців. Нормативний термін навчання осіб, що мають ОКР «Молодший спеціаліст», ОС «Молодший бакалавр» чи ОПС «Фаховий молодший бакалавр» за відповідною спеціальністю, зменшується на один-два роки.

На програми підготовки фахівців ОС «Магістр» приймаються особи, які мають ОС «Бакалавр» чи ОКР «Спеціаліст».

Освітньо-професійні та освітньо-наукові програми підготовки магістрів включають поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

Освітньо-професійні програми підготовки магістрів забезпечують одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра (нормативний термін навчання 1 рік 4 місяці).

Особи, які успішно пройшли випускну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття вищої освіти.

Фахівці, які мають ОКР «Спеціаліст» чи ОС «Магістр», можуть продовжити свою підготовку в аспірантурі, а потім – докторантурі для здобуття ступеня вищої освіти «доктор філософії» чи «доктор наук».

Форми навчання

Навчання в Уманському державному педагогічному університеті  імені Павла Тичини здійснюється за такими формами:

• інституційна (очна (денна, вечірня), заочна);
• дуальна.

Особа має право здобувати вищу освіту в різних формах або поєднувати їх.

Очна (денна, вечірня) форма здобуття вищої освіти – це спосіб організації навчання здобувачів вищої освіти, що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки не менше 30 тижнів упродовж навчального року.

Заочна форма здобуття вищої освіти – це спосіб організації навчання здобувачів вищої освіти шляхом поєднання навчальних занять і контрольних заходів під час короткочасних сесій та самостійного оволодіння освітньою програмою в період між ними. Тривалість періоду між навчальними заняттями та контрольними заходами не може бути меншою, ніж один місяць.

Дуальна форма здобуття вищої освіти – це спосіб здобуття освіти здобувачами денної форми, що передбачає навчання на робочому місці на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 відсотків до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору. Навчання на робочому місці передбачає виконання посадових обов’язків відповідно до трудового договору.

Дуальна освіта здійснюється на підставі договору між Університетом та роботодавцем (підприємством, установою, організацією тощо), що передбачає:

• порядок працевлаштування здобувача вищої освіти та оплати його праці;
• обсяг та очікувані результати навчання здобувача вищої освіти на робочому місці;
• зобов’язання Університету та роботодавця в частині виконання здобувачем вищої освіти індивідуального навчального плану на робочому місці;
• порядок оцінювання результатів навчання, здобутих на робочому місці.

Стандарти вищої освіти та Університет можуть обмежувати перелік допустимих форм здобуття вищої освіти для окремих спеціальностей та освітніх програм.

Система оцінювання

Видами контролю знань студентів (слухачів) є поточний контроль, проміжна та підсумкова атестації.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента (слухача) до виконання конкретної роботи.

Проміжна атестація проводиться після вивчення програмного матеріалу кожного змістового модуля, на які лектором дисципліни поділено її навчальний матеріал (рекомендована кількість змістових модулів − 2- 4).

Проміжна атестація має визначити рівень знань студента (слухача) з програмного матеріалу змістового модуля (рейтингова оцінка із змістового модуля), отриманих під час усіх видів занять і самостійної роботи.

Форми та методи проведення проміжної атестації засвоєння програмного матеріалу змістового модуля розробляється лектором дисципліни і затверджується відповідною кафедрою у вигляді тестування, письмової контрольної роботи, колоквіуму, результату експерименту, що можна оцінити кількісно, розрахункової чи розрахунково-графічної роботи тощо.

Засвоєння студентом (слухачем) програмного матеріалу змістового модуля вважається успішним, якщо рейтингова оцінка його становить не менше, ніж 60 балів за 100-бальною шкалою.

Підсумкова атестація включає семестрову та випускну атестацію студента (слухача).

Семестрова атестація проводиться у формах семестрового екзамену або семестрового заліку з конкретної навчальної дисципліни.

Семестровий екзамен (далі – екзамен) – це форма підсумкової атестації засвоєння студентом (слухачем) теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за семестр.

Семестровий залік (далі – залік) – це форма підсумкової атестації, що полягає в оцінці засвоєння студентом (слухачем) теоретичного та практичного матеріалу (виконаних ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях та під час самостійної роботи) з навчальної дисципліни за семестр.

Студенти (слухачі) зобов'язані складати екзамени і заліки відповідно до вимог робочого навчального плану у терміни, передбачені графіком освітнього процесу. Зміст екзаменів і заліків визначається робочими навчальними програмами дисциплін.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "не зараховано") і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з університету.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один – двом науко-педагогічним працівникам, які приймали екзамен, другий - комісії, яка створюється деканом факультету

Студенти, які не з’явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Практична підготовка

Практична підготовка студентів є невід’ємний та обов'язковий компонент освітньо-професійної програми підготовки фахівців, який сприяє закріпленню професійних знань, умінь та навичок, що були набуті студентами в університеті  та їх поглибленню.

Метою практичної підготовки є закріплення набутих теоретичних і практичних знань, освоєння нових технологій, формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень, виховання потреби у систематичному оновленні своїх знань для їх практичного застосування, психологічна адаптація до конкретних умов фахової діяльності. сприяють поліпшенню якості підготовки фахівців.

Завданням практичної підготовки є:

підготовка фахівців, які спроможні вирішувати виробничі завдання в сучасних ринкових умовах і володіти прийомами і методами, що є складовими новітніх технологій;

набуття професійних навичок;

змога прийняття самостійних рішень, виходячи із конкретної виробничої ситуації;

впровадження у виробництво прогресивних технологій та результатів наукових досліджень;

співпраці з трудовим колективом і вміння адаптуватися;

набуття відповідної робітничої професії.

Перелік видів практик для кожного напряму підготовки та спеціальності, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються навчальним планом та графіком навчального процесу.

У рамках підготовки висококваліфікованих фахівців в університеті широко застосовуються різноманітні форми і види практичної підготовки, які дають можливість студентам за час навчання стати конкурентоспроможними на ринку праці.

Навчальні практики проводяться на початкових курсах програм підготовки бакалаврів у навчальних кабінетах та лабораторіях, клініках, майстернях, на полях агробіостанції а також провідних підприємств, організацій та установ України, що відповідають вимогам освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів. Завданням таких практик є ознайомлення студентів зі специфікою майбутнього фаху, отримання ними первинних професійних умінь і навичок, в окремих випадках – оволодіння професією. Керівництво практикою забезпечують науково-педагогічні працівники університету, які згідно наказу ректора відповідають за виконання програми практики і надають допомогу для виконання завдань програм практики.

Виробничі практики. Завданням таких практик є розширення, поглиблення та закріплення теоретичних знань, які студенти отримали під час вивчення циклу спеціальних теоретичних дисциплін та формування вмінь практичного застосування цих знань, а також збір фактичного матеріалу для виконання курсових проектів (робіт) та випускних робіт. Виробнича практика проводиться на підприємствах (організаціях, установах) на основі укладених угод.

Переддипломна виробнича практика є заключним етапом практичного навчання та підготовчим етапом для виконання випускних кваліфікаційних робіт. Вона проводиться на випускному курсі з метою узагальнення і вдосконалення здобутих знань, практичних умінь і навичок, оволодіння професійним досвідом та готовністю їх до самостійної трудової діяльності, а також збирання матеріалу для підготовки випускних робіт.

Стипендіальне забезпечення

Стипендія - постійна грошова виплата, що надається регулярно (зазвичай щомісяця) учням і студентам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, а також аспірантам та докторантам, за умови успішного навчання. Регулюється законом України “Про вищу освіту” ст. № 54, п.2: “Особи, які навчаються у закладах вищої освіти за денною формою навчання за кошти державного або місцевого бюджетів мають право на отримання соціальної або академічної стипендії. Розміри стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.”

Вирішення питань призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії, надання матеріальної допомоги Стипендіатам, заохочення кращих з них за успіхи навчанні, участь громадській, спортивній і науковій діяльності покладається на створену наказом ректора Стипендіальну комісію університету, що діє відповідно до затвердженого Положення

Відповідно до правил призначення академічних стипендій академічними стипендіями є:

стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються студентам, аспірантам за результатами навчання за певним освітнім ступенем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами;

мінімальні ординарні (звичайні) академічні стипендії;

мінімальні ординарні (звичайні) академічні стипендії у підвищеному розмірі - студентам, які навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), визначеними переліком спеціальностей (спеціалізацій) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку.

стипендії у підвищеному розмірі за особливі успіхи у навчанні

У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.

Також в університеті діє система заохочення кращих у навчанні студентів: встановлені і виплачуються іменні та персональні стипендії , стипендії Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України.

В УДПУ імені Павла Тичини проводиться значна, важлива для суспільства соціально спрямована робота. Діти-сироти, учасники АТО, діти учасників АТО, студенти з особливими потребами, з ними ведеться постійна робота та надається допомога.

Дисципліни вільного вибору

Атестація здобувачів вищої освіти

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (Стаття 6. Атестація здобувачів вищої освіти) атестацію здобувачів вищої освіти в Уманському державному педагогічному університеті  імені Павла Тичини здійснюють екзаменаційні комісії (ЕК).

Строк повноважень ЕК становить один календарний рік.

Формування, організацію роботи та контроль за діяльністю ЕК здійснює ректор  Університету.

Завданнями екзаменаційних комісій є:

- проведення атестацій здобувачів вищої освіти Університету − встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти;

- прийняття рішення про присудження особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації;

- розробка пропозицій щодо подальшого поліпшення якості підготовки фахівців з відповідної спеціальності (спеціалізації).

Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.

Атестація осіб, які здобувають ступінь магістра, може здійснюватися у формі єдиного випускного кваліфікаційного екзамену за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Робота екзаменаційних комісій в Університеті регламентується відповідним Положенням («Положення про порядок створення та організацію роботи Екзаменаційної комісії в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини» (Нова редакція)).

Результати складання випускних екзаменів або / та захисту випускних кваліфікаційних робіт оцінюються за 100-бальною шкалою і переводяться у національну оцінку ("відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно") та оцінку ЄКТС.

Рішення ЕК про оцінку результатів складання випускних екзаменів або / та захисту випускних кваліфікаційних робіт, а також про видачу випускникам дипломів про закінчення Університету, присудження відповідного освітнього ступеня та присвоєння відповідної кваліфікації приймається на закритому засіданні ЕК відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів ЕК, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількості голосів голова ЕК має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член ЕК, а голова підсумовує їх результати по кожному здобувачу вищої освіти. За теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.

Здобувачам вищої освіти, які успішно склали випускні екзамени, а також захистили випускну кваліфікаційну роботу відповідно до освітньо-професійної / освітньо-наукової програми підготовки, рішенням ЕК присуджується відповідний освітній ступінь та присвоюється відповідна кваліфікація.

Навчально-методична документація